ABC-аналіз — це спосіб класифікації ресурсів за ступенем їхнього впливу на прибуток компанії. Найчастіше метод ABC застосовують до товарного асортименту, щоб зрозуміти рентабельність груп товарів чи окремих найменувань та скоригувати асортимент. Тому далі ми розповідатимемо про метод саме у контексті аналізу товарів.

Надалі ми випустимо серію статей та прикладів розрахунок маршрутів та ефективність команди по методу ABC аналізу.

Що таке ABC-аналіз

У основі методу лежить принцип Парето: 20% зусиль забезпечують 80% результату.

Що стосується товарного асортименту його можна сформулювати так: 20% товарів роблять 80% обороту підприємства.

Суть методу у тому, щоб відроджувати позиції з погляду вкладу у загальну прибутковість. Всі товари в результаті будуть поділені на три групи:

Група А – найцінніші позиції. Ці товари становлять 20% від загального асортименту та забезпечують 80% продажів.

Група В – проміжні позиції. Складають 30% асортименту та роблять 15% продажів.

Група С — найменш цінні. Ці товари становлять 50-60% асортименту та дають 5% продажів.

Де застосовують ABC-аналіз

ABC-аналіз застосовують для:

розроблення стратегії розвитку компанії, а також при її перегляді;
побудови маркетингової стратегії;
вибудовування стратегії продажу;
планування бюджету;
управління запасами підприємства.

ABC-аналіз потрібно аналізувати щонайменше один раз на рік, а краще раз на квартал і оцінювати результати за кілька періодів. Так ви зможете відстежити рентабельність товарів у динаміці.

Приклад ABC-аналізу за 5 кроків

Припустимо, ми продаємо молочну продукцію та хочемо зрозуміти, які товари продавати вигідно, а які ні.

Крок 1. Заносимо в таблицю всі товарів, що нас цікавлять: сметана 15% сметана 21% та сметана в різній упаковці. Проставляємо суми продажів за останні три місяці (квартал) та сортуємо за зменшенням підсумкової суми продажів.

Крок 2. Обчислюємо відсоток від загального обсягу продажів за кожним товаром і сортуємо за зменшенням відсоткового значення.

Наприклад, протягом останніх трьох місяців ми продали тональних кремів на 33 000 гривень і це становить 33% від суми загального доходу за цей період (від 100 000 гривень).

Крок 3. Обчислюємо сукупний відсоток за кожною категорією товарів. Як на прикладі скрина.

Тобто загально, має виглядати так

Крок 4. Визначаємо належність до відповідної групи.

Крок 5. Робимо висновки. Нам вигідно продавати сметану 21%, 30% та 15% у стаканах.

На них і робимо ставку: більше закупимо; зробимо викладку на прилавку, що привертає увагу до цих товарів; влаштуємо акцію, щоб збільшити продажі. Сметана 30% та 15% можна підтримувати асортимент і, можливо, є сенс розширити. А ось зі сметаною у філпак у нас не склалося: їх погано купують. А оскільки у нас на складі скупчилося багато даного товару, ми не будемо їх закуповувати протягом найближчих півроку і надалі виведемо з асортименту.

Висновки:

Це метод класифікації ресурсів за рівнем їхнього впливу прибуток компанії.
Найчастіше використовується у рітейлі. Дозволяє визначити найрентабельніші групи товарів.
Допомагає виробити стратегію, оптимізувати бюджети та скоригувати асортимент
Метод простий, надійний та універсальний. Можна аналізувати товари, сировину чи точки збуту.

Наступного разу будемо аналізувати точки збуту за допомогою АВС аналізу.